Нервова анорексія, булімія

Нервова анорексія

Анорексією прийнято вважати часткову або повну відмову від їжі, яка може виникнути через психологічний, фізичний або нервовий розлад. Нервова анорексія у дитини аж ніяк не пов'язана з ідеєю про красиву та струнку фігуру, а має, в першу чергу, ознаки неврозу.

Як правило, розрізняють первинну анорексію, що виникає у здорових дітей у зв'язку з порушенням режиму харчування, та вторинну, причиною якої є порушення роботи шлунково-кишкового тракту та інших органів.

Причини анорексії

До основних причин розвитку первинної анорексії відносять:

зміни в режимі годування, оскільки харчовий рефлекс виробляється за дотримання годин прийому їжі;
вживання солодощів між годуваннями, що знижують апетит;
одноманітність їжі (виключно молочна, дуже жирна, надлишок вуглеводів);
перегодовування дитини.

Найчастіше в дітей раннього віку спостерігається нервова анорексія, що пов'язано з насильницьким годуванням. У багатьох батьків існує стереотип щодо того, що здорова дитина повинна їсти багато корисної їжі, і починають її насильно годувати, відволікаючи різними методами. Наслідком такого годування стають ознаки неврозів, негативна реакція на процес годування, а також втрата ваги і блювання, які є ознаками анорексії. Для таких дітей прийоми їжі асоціюються з покаранням або навіть тортурами, яких вони намагаються всіляко уникнути.

Симптоми анорексії

Симптоматику анорексії слід розглядати за віковою категорією.

До року такі ознаки дуже легко розгледіти, оскільки дитина відразу показує своє небажання їсти те, що їй не подобається, при цьому вона плакатиме або вередуватиме. Під час годування дитина може почати виривати їжу, хоча захворювання шлунково-кишкового тракту відсутні. Грудна дитина не бере груди, а однорічна викидатиме їжу та прилади на підлогу. Бувають випадки, коли діти не хочуть приймати дорослу їжу, таку як м'ясо або кашу, а натомість проситимуть незвичайну їжу, наприклад – лимон. Дитина може відмовлятися пережовувати їжу. Але навіть при виявленні у дитини симптомів первинної анорексії, перш ніж ставити їй такий діагноз, слід врахувати її смакові уподобання та апетит.

У дошкільному віці дитина спочатку виглядає нормально, тому батьки не одразу помічають якісь зміни. Далі починають проявлятися такі ознаки, як запаморочення, свербіж та запори. Дитина штучно починає викликати у себе блювоту, тому постійно відчуває голод, але з якихось причин не їсть. Явною ознакою для батьків стає момент, коли дитина відмовляється навіть від цукерок. Причинами анорексії у віці стають психологічні травми, такі як розлучення батьків.

У підлітків нервова анорексія найчастіше викликана незадовільністю зовнішнім виглядом та невідповідністю своєї фігури зі стандартами краси. Дитина не може зізнатися у своєму комплексі і починає виснажувати себе голодуванням для зменшення ваги. Підлітки вибирають собі суворі методи корекції фігури: голод, блювання, проносне або надлишок фізичних навантажень. Методи, що використовуються, стимулюють стрімку втрату ваги, що провокує порушення в роботі шлунково-кишкового тракту.

Лікування нервової анорексії

Для лікування нервової анорексії насамперед необхідно виключити причини відмови їжі, а потім неспішно нормалізувати режим годування. Для початку дитині дають корисну для організму їжу в дуже дрібних порціях. Годування відбувається в 1-2 рази, при цьому виключається жирна та вуглеводна їжа, а також солодощі. Дітям старше року додають до раціону стимулюючу апетит їжу: цибулю, часник, оселедець, соління, салати і т.д. після цього порції збільшуються до норми віку дитини. Потроху додаються білки та жири. Коли апетит вже в нормі, необхідно продовжувати дієту з додаванням заборонених раніше інгредієнтів.

Для якісного та успішного лікування слід звернутися за допомогою до психотерапевта.

Як правильно харчуватись?

Дотримуватись встановленого режиму з відхиленням максимум на 30 хв;
Не давати їжу та солодощі між годуваннями;
Занадто жваві ігри негативно впливають на апетит, тому за півгодини слід закінчити таку гру. Також і у разі перевтоми – потрібно дати дитині півгодини відпочинку до їди;
Зверніть увагу на зовнішній вигляд страв, оскільки яскраво оформлена їжа стимулює апетит;
Їжу варто класти у велику тарілку, що створить ілюзію невеликого обсягу;
При небажанні дитини їсти, не слід її примушувати чи карати; необхідно зачекати до наступної години годування;
При виникненні труднощів з пережовуванням або ковтанням можна дати запити водою дрібними ковтками.
Прийомів їжі має бути не більше 3-4 разів на день. Молочні продукти варто давати в перше та останнє годування. Жири та білки краще давати до обіду, а вуглеводи – після.

І найголовніше, що потрібно засвоїти батькам – це те, що смаки дитини не вроджені, вони з'являються при включенні в раціон різноманітних страв.

Булімія

Булімія у дітей називають харчовий розлад, який несе в собі психогенний характер. Дитина постійно голодна, при цьому з'їдаючи набагато більше здорової дитини. У молодшому віці діти страждають на пубертатну булімію, яка пов'язана з психологічними розладами. У підлітків та дорослих зустрічається нервова булімія, викликана гормональними змінами в організмі. Щоб мати гарну фігуру, вони вдаються до найжорсткіших методів. Така булімія описується чергуванням анорексії з неконтрольованим переїданням.

bulimia2 Причини булімії можуть бути як фізіологічними, так і психологічними.

До фізіологічних можна віднести цукровий діабет, хвороби мозку чи надниркових залоз, гіпертріоз, а також наявність гельмінтів.

До психологічних факторів відносять:

брак уваги в сім'ї та несприятливу атмосферу;
коли їжа виступає як захисний механізм (наприклад, у дітей-сиріт), у їжі дитина знаходить єдину втіху і пригнічує нею страхи;
спосіб заповнити невдоволення своєю зовнішністю.

Ознаки булімії

Явною ознакою є переїдання дитини, при цьому, їжу вона ковтає швидко і не пережовує. Особливо критичним стає період стресу, тоді дитина буде готова їсти все поспіль. Слід звернути увагу на поведінку дитини останнім часом:

Чи була різка втрата ваги?
Чи могли бути стани депресії чи стресу, а також безсонні ночі?
Чи були у дитини напади гострого апетиту? Зокрема, це стосується передування важливої події у її житті.
Чи має сильну незадовільність своїм зовнішнім виглядом?
Чи знаходили в речах дитини блювотні чи сечогінні препарати?

Якщо співпадуть хоч 4 пункти – швидше за все дитина страждає на булімію.

Як вилікувати булімію?

Лікування обов'язково має бути комплексним із залученням педіатра, невролога, психолога, ендокринолога та гастроентеролога.

При лікуванні використовуються такі методи:

Харчовий режим та контроль, які допоможуть знайти джерела, що провокують булімічний голод;
Когнітивно-поведінкова терапія допоможе визначити та змінити неправильні стереотипи та помилкові думки, що стали причиною булімії;
Психоаналіз дозволить зрозуміти та проаналізувати причини симптомів харчового розладу;
Сімейна терапія дозволить зблизитися з сім'єю та прибрати ті фактори, які спричиняють розлад;
Міжособистісна терапія дозволить скоригувати самооцінку дитини, вирішити проблеми, пов'язані з оточуючими людьми, а також прищепити навички ефективного спілкування.